Історико-системний аналіз філософського розуміння рефлексії у сучасному науковому дискурсі

  • О.В. НЕЧІПОРЕНКО Криворізький державний педагогічний університет, м. Кривий Ріг, Україна https://orcid.org/0009-0002-4723-5213
Ключові слова: рефлексія, самопізнання, філософська методологія, самосвідомість, екзистенція, онтологічний статус, гносеологічна функція, феноменологічна редукція

Анотація

У статті здійснено комплексний історико-філософський аналіз феномену рефлексії як фундаментального принципу філософського мислення від античності до некласичної філософії XX століття. На основі системного аналізу першоджерел та сучасних досліджень розкрито еволюцію розуміння рефлексії як способу самопізнання та методологічного принципу філософського мислення. Простежено трансформацію концепту рефлексії від сократівського принципу самопізнання через картезіанське «cogito» до феноменології Гусерля та екзистенційної філософії. Виявлено онтологічний та гносеологічний статус рефлексії в історії філософської думки. Методологія дослідження базується на комплексному застосуванні історико-філософського, системного, герменевтичного та компаративного підходів. Розкрито специфіку трактування рефлексії в різні історичні епохи та її роль у розвитку філософського знання. Проаналізовано трансформацію форм рефлексії в умовах сучасного інформаційного суспільства та її значення для розвитку міждисциплінарних досліджень. Особлива увага приділена методологічному потенціалу рефлексії для інтеграції різних форм знання та її ролі в освітніх практиках. Наукова новизна полягає в системному аналізі трансформації розуміння рефлексії в різних філософських традиціях та виявленні її методологічного потенціалу для сучасного гуманітарного знання. Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їх використання для подальшого розвитку методології філософських досліджень та вдосконалення освітніх практик.

Посилання

Vasylieva O.S. (2018). Dukhovnist ta dukhovnyi svit osobystosti [Spirituality and spiritual world of personality]. Ukrainske relihiieznavstvo, 27-28, 14-22. [in Ukrainian].

Horskyi V.S. (2019). Istoriia ukrainskoi filosofii [History of Ukrainian Philosophy]. Kyiv: Naukova dumka.

Zaluzhna A.Ye. (2020). Ekzystentsiinyi analiz Dasein ta problema istyny buttia [Existential analysis of Dasein and the problem of truth of being]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 4, 3-7.

Yolon P. (2021). Fenomenolohichne traktuvannia obiektiv nauky u filosofii [Phenomenological interpretation of objects of science in philosophy]. Filosofski dialohy, 15, 169-180.

Malivskyi A.M. (2020). Dekartivske osmyslennia pryrody liudyny [Cartesian understanding of human nature]. Antropolohichni vymiry filosofskykh doslidzhen, 23, 142-150.

Rozova T.V., Chorna L.V. (2019). Filosofska systema Hehelia yak vchennia pro etapy rozvytku Absoliutnoi Idei [Hegel’s philosophical system as a doctrine about stages of development of the Absolute Idea]. Hileia: naukovyi visnyk, 93, 226-230.

Chorna L.V. (2020). Kulturo-tvorche osiahnennia liudyny u filosofii [Cultural and creative understanding of human in philosophy]. Hileia: naukovyi visnyk, 72, 658-664.

Shenherii L.M. (2021). Produkuvannia pryntsypiv standartyzatsii znannia v dorobku Arystotelia [Production of knowledge standardization principles in Aristotle’s works]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu, 2, 8-12.

Опубліковано
2024-12-30
Як цитувати
НЕЧІПОРЕНКО, О. (2024). Історико-системний аналіз філософського розуміння рефлексії у сучасному науковому дискурсі. ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ, 94((ІІ), 185-192. https://doi.org/10.38014/osvita.2024.94.15