Історико-системний аналіз філософського розуміння рефлексії у сучасному науковому дискурсі

Анотація

У статті здійснено комплексний історико-філософський аналіз феномену рефлексії як фундаментального принципу філософського мислення від античності до некласичної філософії XX століття. На основі системного аналізу першоджерел та сучасних досліджень розкрито еволюцію розуміння рефлексії як способу самопізнання та методологічного принципу філософського мислення. Простежено трансформацію концепту рефлексії від сократівського принципу самопізнання через картезіанське «cogito» до феноменології Гусерля та екзистенційної філософії. Виявлено онтологічний та гносеологічний статус рефлексії в історії філософської думки. Методологія дослідження базується на комплексному застосуванні історико-філософського, системного, герменевтичного та компаративного підходів. Розкрито специфіку трактування рефлексії в різні історичні епохи та її роль у розвитку філософського знання. Проаналізовано трансформацію форм рефлексії в умовах сучасного інформаційного суспільства та її значення для розвитку міждисциплінарних досліджень. Особлива увага приділена методологічному потенціалу рефлексії для інтеграції різних форм знання та її ролі в освітніх практиках. Наукова новизна полягає в системному аналізі трансформації розуміння рефлексії в різних філософських традиціях та виявленні її методологічного потенціалу для сучасного гуманітарного знання. Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їх використання для подальшого розвитку методології філософських досліджень та вдосконалення освітніх практик.