Поведінкові особливості дітей, які пережили травматичний досвід

Анотація

У статті розглянуто особливості переживання психологічної травми дітьми та підлітками. Дітям, які пережили психологічну травму, досить важко зрозуміти, що з ними сталося. Це, перш за все, пов’язано з їх віковими особливостями, їм не вистачає соціальної та психологічної зрілості. Травмовані діти висловлюють свої пережиті почуття через поведінку. Через розрив у стосунках з близьким дорослим у дитини можуть спостерігатися негативні зміни поведінки. Травматичні події можуть викликати у дітей різні поведінкові особливості, почуття, які важливо відслідковувати та адекватно допомогти дитині пережити, проявити й пропрацювати їх. Травма не проходить сама по собі. Вона занурюється все глибше і глибше - дитина прагне впоратися з ситуацією за допомогою психологічних механізмів захистів. У роботі з дитиною важливо розібратися в суті її проблем. Планувати роботу варто разом з батьками. Адже
батьки та найближче оточення дитини можуть стати для неї ресурсним середовищем – таким, що допоможе пережити травму й адаптуватися до нових умов. Важлива складова роботи з травмованими дітьми полягає в тому, щоб навчити дорослих допомагати їм. Головні функції дорослого, який допомагає дитині в подоланні травми - забезпечувати захист дитини і модулювати її тривогу. Потреба в особах, що забезпечують захист зберігається у людини все життя. Сучасні теоретичні дослідження психологічної науки доводять: після пережитої травми у дитини можливе відновлення надійної прихильності і відносин довіри за умов зовнішньої захищеності.