Academic integrity support under the conditions of online learning in the studies of the researches from the United States of America

О.Ю. НЕСТЕРОВА

doi:10.38014/osvita.2020.86.03

Автор(и)

О.Ю. НЕСТЕРОВА Дніпровський технологічний університет, Дніпро, Україна

DOI:

https://doi.org/10.38014/osvita.2020.86.03

Ключові слова:

академічна доброчесність, підхід, освіта в США, освітня діяльність, онлайн-навчання, змішане навчання

Анотація

У статті розглядаються особливості підходів до підтримки академічної доброчесності в умовах змішаного навчання та систем онлайн-освіти у роботах дослідників у Сполучених Штатах Америки. Аналіз наукових педагогічних та психологічних джерел дозволив виділити основні підходи до визначення поняття академічної доброчесності. Питання академічної доброчесності стало актуальним за умов переходу від традиційної освіти до онлайн-освіти. Дослідники, як правило, окреслюють роль викладачів та їх методи викладання та оцінювання для підтримки академічної доброчесності. Рефлексивний підхід вважається одним із найефективніших способів запобігання порушенням академічної доброчесності. Ідея розробки та проведення конкретних курсів залишається важливою через необхідність інформування студентів про роль академічної доброчесності в освіті та університетській політиці в цій галузі. Більшість дослідників вважають комплексний підхід до підтримки академічної доброчесності найбільш ефективним, оскільки він дозволяє охопити більшість аспектів складного поняття академічної доброчесності.

Посилання

Beldarrain Y. (2006). Distance Education Trends: Integrating new technologies to foster student interaction and collaboration. Distance Education. V. 27. Issue 2. P. 139-153.

Dalal N. (2016). Exploring Reflective Means to Handle Plagiarism. Journal of Information Systems Education, 27(3). P. 175-182.

Deranek J., Parnther C. (2015). Academic Honesty and the New Technological Frontier. The Hilltop Review. Vol. 8. Iss. 1, Article 4.

Lucas B., Hanson, J. (2016). Thinking like an engineer: using engineering habits of mind and signature pedagogies to redesign engineering. International Journal of Engineering Pedagogy. 6. 2. P. 4–13

Pleines C. (2020). Understanding vicarious participation in online language learning. Distance Education. Vol. 41:4. P. 453-471.

Riemenschneider C.K., Manly T.S., Leonard L.N.K. (2016). Using Giving Voice to Values to Improve Student Academic Integrity in Information Technology Contexts. Journal of Information Systems Education. Vol. 27(3). P. 183-196.

Rodchua S. (2017). Effective Tools and Strategies to Promote Academic Integrity in e-Learning. International Journal of e-Education, e-Business, e-Management and e-Learning. Vol 7. Num. 3. September 2017. P. 168-179

Saleheen F., Wang Z., Picone J., Butz P., & Won Ch.-H. (2018). Efficacy of a Virtual Teaching Assistant in an Open Laboratory Environment for Electric Circuits. Advances in Engineering Education. Spring. P. 1-27

Tallent-Runnels M. K., Cooper S., Lan W. Y., Thomas J. A., Busby C. (2005). How to Teach Online: What the Research Says. Distance Learning. 2(1). P. 21-27.

Tamim R.M., Bernard R.M., Borokhovski E., Abrami P.C., Schmid R.F. (2011). What forty years of research says about the impact of technology on learning: A second-order meta-analysis and validation study. Review of Educational Research. Vol 81(1). P. 4–28.

Wagner E., Enders J., Pirie M., Thomas. D. (2016). Supporting Academic Integrity in a Fully-Online Degree Completion Program Through the Use of Synchronous Video Conferences Journal of Information Systems Education. Vol. 27(3). Summer 2016. P. 159-173.

Watson G., Sottile J. (2010). Cheating in the Digital Age: Do Students Cheat More in Online Courses? Online Journal of Distance Learning Administration. Vol. XIII. Number I. Spring 2010. URL: https://www.westga.edu/~distanceojdla/spring131/watson131.html